Новини

Експерт БАУ на саміті та виставці з біоенергетики в Китаї

Експерт БАУ Вячеслав Антоненко взяв участь у 6-му Азіатсько -Тихоокеанському саміті та Виставці з біоенергетики, 15-18 серпня 2019 р. в Гуанчжоу, Китай, з доповіддю про тенденції розвитку біоенергетики в Україні.  Відповідно до 13-ї п'ятирічки Китаю, річне споживання біомаси до 2020 року буде еквівалентним 58 млн. т у.п. Для порівняння річне споживання біомаси в Україні в 2017 році було 4,4 млн. т у.п. Спікери саміту тримали у фокусі питання використання сільськогосподарської біомаси: соломи, стебел кукурудзи, лушпиння тощо, для потреб енергетики. Це питання є актуальним і для умов України. На виставці, серед іншого, було представлено: широкий спектр обладнання для використання сільськогосподарської біомаси: брикетно-пелетні машини та млини, парові котли, міні-ТЕЦ, газифікатори, біогазові...

Читати далі

Увага! Нове місце проведення конференції "Енергія з біомаси 2019" - Premier Palace Hotel

Шановні майбутні учасники Міжнародної конференції «Енергія із біомаси 2019»! З приємністю повідомляємо, що у зв’язку із підтримкою конференції проектом ПРООН «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні» в цьому році буде змінено місце її проведення. Нова локація: Premier Palace Hotel - єдиний готель Києва з більш ніж віковою історією. Сподіваємося, що проведення конференції у нових, сучасних та зручних залах готелю, що розташований у самому серці культурного та ділового життя Києва, допоможе підвищити її статус, а її учасникам налагодити співпрацю з ключовими гравцями українського та світового секторів біоенергетики. Увага! Готель Premier Palace Hotel пропонує спеціальні умови на проживання для учасників конференції "Енергія...

Читати далі

Перспективи розвитку ринку біомаси в ЄС та Україні. Інтерв'ю Георгія Гелетухи для Openeurope та УСПП

Неурядова організація Openeurope та Український союз промисловців і підприємців (УСПП) випустили інформаційний ролик для українського бізнесу про перспективи використання біомаси, її економічні переваги та прогноз інвестицій в цю сферу в найближчі роки. Експерти - голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, радник голови Держенергоефективності Констянтин Гура, представники Інституту газу НАН України Констянтин П’яних та Євген Нікітін переконані: ринок біомаси в Україні буде стрімко розвиватися. До 2035 року остання замістить 11% енергії, що споживається. При цьому окупність інвестицій в цій сфері в Україні – чи не найкраща в світі: від 2-3 до 7 років.Подробиці – у відео: За матеріалами Українського союзу промисловців і підприємців. Детальніше тут.

Читати далі

Добалансувалися вугіллям. Круглий стіл «Інвестиційна привабливість балансування ВДЕ в Україні"

Перспективи встановлення балансуючих потужностей обговорили на круглому столі «Інвестиційна привабливість балансування ВДЕ в Україні», 23 липня 2019 року.  Основні тези: Нові балансуючі потужності будуть проходити конкурсний відбір відповідно до розробленої Міненерговугілля процедури (днями буде доступно на сайті Міненерговугілля ); виграє конкурс той, хто дешевше та задовольняє технічним вимогам до балансування за різними групами балансування; ДП «НЕК «Укренерго»: «500 МВт нових балансуючих потужностей на природному газі мають бути побудовані вже у 2020 р». ; Погляди компанії WARTSILA – виробник високоманеврених газових блоків на основі газопоршневих двигунів (ГПД) – найкраще балансувати комбінацією різних технологій: акумулятори, ГПД, парогазові установки (ПГУ), системи розумного керування попитом. Що краще використати для балансування...

Читати далі

Лист БАУ з асоціаціями ВДЕ до Президента щодо зупинки оплати електроенергії за "зеленим" тарифом

Біоенергетична асоціація України разом із асоціаціями, що об'єднують провідних виробників електроенергії з ВДЕ, звернулись до Президента України Володимира Зеленського з приводу негативної ситуації, яка склалася із оплатою придбаної електроенергії з альтернативних джерел за "зеленим" тарифом. Причиною стало рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за заявою про забезпечення позову ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» до НКРЕКП у справі № 640/11330/19 про визнання протиправними та скасування низки постанов НКРЕКП. Зокрема, була зупинена дія постанови НКРЕКП від 07 червня 2019 року №955 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року». В результаті, ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО», що здійснює...

Читати далі

Статті членів

Виробництво кукурудзи у світі та в Україні

Кукурудза – це найбільш урожайна культура, всі частини якої широко використовуються у різних галузях сільського господарства та промисловості, зокрема: для виробництва продуктів харчування; високоенергетичний корм для тваринництва та птахівництва; сировина для виробництва біопалива першого та другого поколінь; сировина для виробництва біогазу; сировина для твердих біопалив; добрива; сировина для фармацевтичної, хімічної та інших галузей промисловості. За поглинанням вуглекислого газу й виділенням кисню кукурудза займає одне з перших місць серед всіх культурних рослин і є навіть ефективнішою, ніж ліс аналогічної площі. США є світовим лідером із валового збору та врожайності кукурудзи на зерно: виробництво у 2018/2019 маркетинговому році (МР) становило 366,3 млн. т (32,6% від світового виробництва), середня врожайність – 11,1 т/га. Також...

Читати далі

Економічні передумови виробництва та використання біометану при виробництві електричної/теплової енергії в Україні

Електроенергію, вироблену з біометану, вже сьогодні можливо подавати в мережу за «зеленим» тарифом 0,1239 €/кВт∙год (без ПДВ). Втім, ідея збагачення біогазу до біометану полягає саме в можливості закачування його в мережу природного газу (ПГ). Для створення умов використання біометану з мережі ПГ, при комбінованому виробництві електричної та теплової енергії, необхідно створити національний реєстр біометану з можливістю випуску сертифікатів походження на зразок європейських сертифікатів GoO (Guarantee of Origin). В перспективі, за наявності такого сертифікату, можлива віртуальна торгівля біометаном з країнами ЄС. Після запровадження системи сертифікації біометану, в будь-якому місці, де є мережа ПГ та споживач тепла (наприклад, котельні, ТЕЦ), може бути підключена газова енергетична...

Читати далі

Потенціал аграрної біомаси для енергетики: варіанти проектів для підприємств

Який потенціал має рослинна, зокрема аграрна біомаса та що заважає розвитку в Україні відповідних проектів?Які проекти з виробництва енергії з аграрної біомаси можна реалізовувати вже зараз?Який обсяг інвестицій та термін окупності проектів з виробництва енергії з агробіомаси в Україні? Читати статтю "Потенціал аграрної біомаси для енергетики: варіанти проектів для підприємств", Гелетуха Г.Г. – голова правління Біоенергетичної асоціації України, Желєзна Т.А. – член ревізійної комісії Біоенергетичної асоціації України. Щомісячний журнал "Журнал Головного Енергетика", 2019, №7, с.47-53

Читати далі

Вартість збагачення біогазу до біометану

Які три складові вартості товарного біометану?Які технології дозволяють збагачення біогазу до біометану?У що вигідніше інвестувати: завод з виробництва біометану чи у класичну біогазову станцію з комбінованим виробництвом електричної/теплової енергії? У вартості товарного біометану є три основні складові, а саме: а) вартість власне біогазу; б) вартість збагачення біогазу до біометану; в) вартість логістики виробленого біометану.Власне проект з виробництва біометану буде відрізнятись від проекту виробництва електричної та теплової енергії з біогазу тим, що замість когенераційної установки на «сирому» біогазі буде функціонувати очисна установка, з допомогою якої фізико-хімічні показники такого біогазу приводяться до необхідних для подачі в мережу ПГ або для заправки транспорту. В...

Читати далі

В Україні близько 4 млн га малородючих земель сільгосппризначення. Вони розпайовані, але вести на них традиційне сільське господарство не вигідно. Більшість із цих площ якнайліпше підходять для вирощування енергетичних культур — верби, тополі, міскантуса, світчграса та інших. Їх культивування активно розвивається у Європі: для фермерів це прибутковий бізнес і покращення стану земель, для місцевих громад — плата за оренду, створення нових робочих місць, для країни — енергонезалежність, покращення екологічного стану. Прогнозується, що до 2020 року площа земель у ЄС, доступних для вирощування енергокультур, зросте до 20,5 млн га, а до 2030-го — до 26,2 млн га.

В Україні ж галузь із вирощування енергетичних сільгоспкультур перебуває в зародковому стані — енергокультурами засаджено близько 4000 га маргінальних земель. Здебільшого це енергетична верба, тополя та міскантус, які дають середню щорічну урожайність 20 т/га.

Біоенергетична асоціація України взяла участь в навчальній поїздці, що була організована проектом ПРООН «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні». Джерело цієї статті газета "День": "30% природного газу «росте» на полях".

 МІСКАНТУС

Як правило, збирають цю культуру навесні. Тому, приїхавши на поля Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук у село Ксаверівка Друга, Васильківського району, що на Київщині ми, власне, змогли роздивитися цю культуру в його найрентабельнішій формі — повної зрілості.

Міскантус — багаторічна злакова культура, яку впродовж багатьох років вирощують в Америці та Західній Європі як джерело біоенергії.

Досвід вирощування міскантуса в Україні свідчить, що із засадженого кореневищами поля через два роки можна впродовж 20 наступних років щорічно збирати по 20 — 25 тонн сухої маси з одного гектара. Собівартість сухої біомаси міскантуса становить у середньому 200—220 грн/т.

ВЕРБА

Саджанці енергетичної верби, яких на гектар потрібно близько 15 тисяч, зараз можна придбати і в Україні. Садивний матеріал шведської селекції, який коштує від 80 копійок до 1 гривні за штуку в залежності від кількості придбаних рослин, краще росте на неродючих ґрунтах, стійкіший до хвороб. Саджанці польської селекції значно дешевші — 35 копійок за штуку.

За словами спеціалістів, аби щорічно — протягом 25 років — отримувати з дорослої плантації енергетичної верби приріст у 20 «мокрих» тонн, необхідно неухильно дотримуватися певних елементів технології вирощування цієї культури. По-перше, ґрунт під вербу готується так само, як і під овочеві культури: робиться глибока оранка, проводиться вирівнювання й ущільнення, на бідних ґрунтах вносяться добрива.

Сьогодні енергетичну вербу в Україні вигідно вирощувати недалеко від місця переробки та використовувати для потреб власного виробництва: для обігріву виробничих приміщень, теплиць, сушіння продукції. У такому разі рентабельність вирощування лози не викликатиме сумнівів. А от транспортування енергетичної сировини на далекі відстані значно зменшує фінансову привабливість цього бізнесу.

Мінус «щепи» з енергетичної верби в тому, що її потрібно висушувати. Адже котлів, які здатні працювати на біомасі з вологоємкістю 55%, ще дуже небагато.

 

ТОПОЛЯ

Ще однією енергетичною культурою, яка користується попитом в українських підприємців, є енергетична тополя. ЇЇ нам показали на Житомирщині.

Тополя — близький родич верби. У наших кліматичних умовах серед усіх інших дерев саме тополя росте найшвидше. Вона росте в схожих умовах із вербою. Для свого росту їй потрібно багато вологи і світла. Тому найбільший вихід біомаси буде в умовах, наближених до тих, що склалися у долинах річок.

Чотири кубометри деревини замінюють 1000 куб. м газу. Таке біопаливо обійдеться державі майже вчетверо дешевше.

Тополя вбирає в себе велику кількість вуглекислого газу. Шкідливі викиди, порівняно з дизельним паливом, скоротяться на 90%, кажуть науковці.

У промислових насадженнях вихід сухої маси тополі становить до 6 — 12 т/га. Насадження тополі залишаються продуктивними до 15 — 20 і більше років, а біомасу протягом цього періоду можна збирати через кожні три — шість років.

Енергетичні плантації біомаси запобігають ерозії ґрунту, сприяють поліпшенню стану навколишнього середовища. А під час спалювання біомаси на електростанції в атмосферу викидається тільки той СО2, який було поглинуто рослиною під час зростання

Детальніше читайте в статті від газети "День": "30% природного газу «росте» на полях".

Детальніше про навчальну поїздку, що була організована проектом ПРООН читайте тут.
Відео з семи біоенергетичних об'єктів, що були відвідані в рамках навчальної поїздки Ви можете переглянути тут.

 
Підпишіться на розсилку дайджесту БАУ: